Листопад

Не все те недійсне, що недосяжне дитячому розумові.

Григорій Сковорода

Його фундамент закладався ще за часів Київської Русі. Він будувався, руйнувався, був у центрі подій і багато разів забутий, але, на щастя, тепер тут вирує життя. Меджибізький замок, як птах Фенікс, піднімає свої могутні крила із забуття.

Місто Меджибіж відоме з XII століття. Тут вперше було дано відсіч татаро-монголам. У 1362 році Меджибіж став належати Луцькій землі.

Перші відомості про кам’яний замок Меджибіж опубліковано в 1516 році. Адам Сенявський в 1593 році надав місту магдебурзьке право. У Меджибожі існували ткацький, кушнірський, кравецький, гончарний, шевський та ковальський цехи.

Завдяки тому, що замок Меджибіж довго використовувався, він і зберігся до нашого часу. 

Його фундамент закладався ще за часів Київської Русі, до його розбудови за багато віків долучались король Данило Галицький, литовські князі Коріатовичі, польські магнати Синявські й Чарторийські, турецький султан Магомет IV, російська імператриця Олександра Федорівна, що зробила замок своєю резиденцією.

Він будувався, руйнувався, був у центрі подій і багато разів забутий, але, на щастя, тепер тут вирує життя. Меджибізький замок, як птах Фенікс, піднімає свої могутні крила із забуття.